С нами можно связаться:

+38 (044) 228-32-54

с. Софиевская Борщаговка,
ул. Волошкова 28А
office@osobnyak.com.ua

Заміська вілла Хоєцьких у с. Томашівка

перлина зодчества Київщини

У попередніх публікаціях ми вже писали про історію створення та сучасний стан старовинних особняків міста Києва, історичних садибних комплексів Київщини та палацово-паркових ансамблів України (Верхівня, Корсунь-Шевченківський, П’ятничани, Самчики). Проте досі поза нашою увагою залишався такий різновид розмаїтої типологічної палітри житла, як заміська вілла. Дана стаття присвячена одному з найцікавіших зразків резиденційної архітектури – заміській віллі польських шляхтичів Хоєцьких герба Любіч у селі Томашівка Фастівського ра-йону Київської області.

Розташоване на 15 км північніше Фастова село Томашівка простяглося вздовж крутого лівого яристого берега р. Ірпінь. До кінця XVIII ст. село належало до поліських маєтків Київських митрополитів (спочатку православних, потім уніатських), а в 1795 р. було подаровано Катериною ІІ князеві Григорію Долгорукому. У 1810 р. він продав свої володіння польському шляхтичеві Янові Хоєцькому, який заснував тут маєток. Потім Томашівкою володіли його син, онук і правнук – Петро, Еварист і Зигмунд Хоєцькі.

Вілла Хоєцьких у с. Томашівка. Прорис автора за фотоматеріалами Р. Афтаназі, за станом після 1945 р.

Протягом ХІХ століття у Томашівці існував зведений після 1810 року поміщицький будинок, який згорів на початку ХХ ст. Згідно з даними польського науковця Р. Афтаназі, останній власник маєтку Зигмунд Хоєцький у 1903 році (за іншими джерелами – у 1910) спорудив за проектом архітектора Валеріана Куликовського нову резиденцію, що за своїм характером повністю відходила від традиційних поміщицьких садиб.

Складна у плані цегляна будівля частково одноповерхова, частково двоповерхова вирішена у вишуканих формах стилю модерн з елементами еклектизму. Фронтальний фасад акцентував асиметрично розташований двоповерховий ризаліт, увінчаний дахом конічної форми зі шпилем.

Головний вхід – у глибокій ніші центральної частини. Виразності фасадам будинку надають численні фронтончики, лопатки, карнизи, прикрашена дерев’яними різьбленими плетіннями відкрита веранда і така ж лоджія.

Одночасно з будівництвом вілли було закладено пейзажний парк, розташований на підвищеній місцевості, на водорозділі заплави річки Ірпінь та рівнинного плато. Уявлення про розпланування парку дає обстеження Ю. Нельгівського, здійснене в 1992 р. у контексті роботи над матеріалами до «Зводу пам’яток історії та культури»: «Тут чітко виявлена осьова композиція ансамблю. Головна планувальна вісь орієнтована перпендикулярно річці. На ній послідовно розташовані вхід, 600-метрова ясенева алея, партер, палац, велика галявина перед палацом, паркові насадження».

За визначенням Л. Прибєги, важливою передумовою повноцінної охорони архітектурної спадщини є доцільне використання історичних об’єктів, продумана адаптація їх до сучасних умов. Сучасне функціональне наповнення пам’ятки архітектури не повинне спричиняти їй будь-яких руйнацій, негативно позначатись на її міцності та статичній стійкості. З урахуванням соціально-духовної ролі пам’яток і сприймаючи їх у тій чи іншій мірі архітектурними експонатами, важливо, щоб утилітарна функція забезпечувала широку доступність історичних об’єктів, можливість візуального контакту з ними, їх популяризацію як творів мистецтва та документів історії .

У 2000 році маєток Хоєцьких було передано у власність Ризоположенчеському чоловічому православному монастирю. Безумовно, використання пам’ятки житлової архітектури в якості культової споруди – питання дискусійне, проте заслуговує на увагу досить вдала реставрація будівлі. Перед головним фасадом влаштовано розкішні квітники, навколо будинку – численні скульптурні композиції, поряд утримується невеликий зоопарк з екзотичними птахами.

актуальная статья

Пасивний будинок

Після світової енергетичної кризи 1974 року у світовій будівельній і архітектурній практиці величезна увага приділяється економії паливно-енергетичних ресурсів, які витрачаються на теплопостачання будівель. При сучасних темпах використання природних джерел енергії (нафти, газу та вугілля), вони можуть закінчитися вже у найближчі 50 років. Безупинне зростання цін на викопні види палива змушує шукати альтернативні, більш дешеві та відновлювані джерела енергії.

продолжение