С нами можно связаться:

+38 (044) 228-32-54

с. Софиевская Борщаговка,
ул. Волошкова 28А
office@osobnyak.com.ua

Про український архітектурний стиль

А що ж відбувалось в так званій професійній архітектурі, чи створювався український стиль архітекторами-професіоналами?

Український народ протягом багатьох віків створив свій стиль, відображений в народній архітектурі житлових будинків, храмів, господарських споруд різного призначення, малих архітектурних формах і широко висвітлених в спеціальній літературі — роботи Г. Логвина, П. Юрченка, С. Таранушенка, В. Самойловича, В. Щербаківського, О. Гошко та багато, багато інших. Вони розкрили все багатство народної архітектури, її шедеври і національну своєрідність. І ніхто тепер не заперечує, що в Україні існує прекрасна народна національна архітектура.

Вхід у житловий будинок у Києві. Арх. В. Кричевський

А що ж відбувалось в так званій професійній архітектурі, чи створювався український стиль архітекторами-професіоналами?

Таким питанням багато років тому зацікавився професор Київського національного університету будівництва і архітектури В. В. Чепелик, який провів справжні розкопки архівних, літературних, натурних джерел і в багатьох своїх публікаціях розкрив витоки, розвиток і своєрідність української архітектури уже в розробках архітекторів-професіоналів. Із понад 200 публікацій В. В. Чепелика найбільш характерні такі:

Морфологічні особливості Українського архітектурного модерну початку XX ст. Архітектурна спадщина України, № 2. К., 1995.

Національна своєрідність в житловій архітектурі України на початку XX ст. Архітектурна спадщина України, № 4. К., 1997.

Київський осередок розвитку народних традицій в архітектурі початку XX ст. Етнографія Києва і Київщини. Традиції і сучасність. К., 1986.

Архитектура малых сельских школ начала ХХ века. Планировка, застройка и благоустройство сел Украинской ССР. Вып. 4. К., 1981.

Пошук народного стиля в архітектурній творчості О. Г. Сластьона. Народна творчість та етнографія. 1979. №2.

Народный стиль в Харьковской архитектуре начала ХХ в. Вопросы архитектуры. ХИСИ. М. 1975.

Електростанція у Ніжині

Довгий час, до другої половини ХІХ ст., в країні було ніби дві течії в архітектурі — народна і офіційна професійна. Професійна базувалась переважно на розвиткові стилів західної Європи, народна йшла своїм шляхом, відтворюючи в засобах художньої виразності свої естетичні уподобання. І тільки в стилі бароко поєднались ці дві течії, коли в засобах художньої виразності в просторовій композиції розвивались народні традиції, бо храми барокової епохи в переважній більшості будувалися народними майстрами. Тому саме українське бароко і народна архітектура стали основою створення національної своєрідності архітектури кінця ХІХ початку ХХ ст. архітекторами-професіоналами.

А в цей період проектували і будували понад 100 архітекторів-професіоналів. Було зведено більше 500 об’єктів, в яких прочитується Харківська, Київська, Полтавська, Львівська школи. Це була епоха модерну, і архітектори вищеназваних шкіл створили стиль українського архітектурного модерну. Найвидатніші з них — В. Кричевський, Д. Дяченко, С. Тимошенко, Є. Сердюк, В. Даміловський, О. Лушпинський, І. Левинський, В. Проценко, К. Жуков та багато інших. До речі, К. Жуков був росіянин, працював у Пензі і, приїхавши в Україну, захопився красою народної архітектури, досить широко її пропагував і створив на основі вивчення народної архітектури будівлі, які стали пам’ятниками української архітектури, як, наприклад, художнє училище у Харкові або школи у Вівчанську.

Земська школа на Полтавщині. Художник-архітектор О.Сластьон

До речі, про школи. На відміну від тих спрощених геометричних об’ємів шкіл з одноманітним ритмом вікон, що повсюди будувалися в 60—80-х роках, на початку віку художник-архітектор О. Сластьон розробив проекти шкіл для сіл Полтавської області. Вони мали всі ознаки національної своєрідності, а саме — головний вхід, підкреслений башточками, що нагадують дзвінички народної архітектури, вікна були шестигранні — знакова форма народної архітектури, а стіни прикрашені декором, викладеним із цегли, часто білої цегли на білій стіні, наче вишукані жіночі сорочки, оздоблені білим мереживом. Такі школи, побудовані у Лохвицькому повіті, мали досить важливе значення в структурі села, як вертикальна домінанта, і у вихованні естетичних смаків у дітей.

Водолікарня в Миргороді. Арх. О.Сластьон

Крім шкіл, у той період будували багато особняків, дво- і чотириповерхових житлових будинків, різних громадських споруд, де в загальній композиції архітектурних деталей був відтворений український стиль. І оскільки відомо, що мова архітектора — це креслення і малюнки, то саме в представленій добірці ілюстрацій В. В. Чепелика можна побачити і зрозуміти стильові особливості української архітектури, її національну своєрідність як в загальних композиціях, так і в архітектурних деталях, декорі. Композиції будівель, як правило, відзначаються мальовничістю, асиметрією. Особливо це підкреслено в житлових будинках — особняках і дачах. В роботах К. Жукова житлові будинки мають розвинуту пластику, башточку, що опосереднено нагадують завершення народних дзвіниць, галерейки, притаманні народному житлу. Всі ці елементи функціонально виправдані і не є простою декорацією.

В особняку архітектора О. Лушпинського у м. Львові карниз і дах вирішені з урахуванням народних традицій.

Каплиця в Полтаві. Арх. Т. Кальбус

В архітектурі вілли у Ворохті також відображені народні традиції карпатського краю із завершенням типовим для дзвіниць лемківської школи.

Взагалі архітектори того періоду особливу увагу приділяли архітектурним деталям — вирішенню входу-порталу, фронтонам, дахам, башточкам, вікнам. Всі ці елементи були своєрідними знаковими формами і символізували приналежність до національної архітектури.

Фрагмент фасаду школи на Куренівці в Києві. Арх. В.Кричевський

Чи не найважливішу роль відіграють архітектурні деталі в невеликих спорудах-особняках. Краса будинку, його людяність і масштабність залежать від того, як вирішений головний вхід (зверніть увагу, яке велике різномаїття варіантів головних входів - порталів наведено на малюнках), як оформлені вікна, виконані карниз, звис даху, завершення башточок. В сучасній архітектурі могли б бути вишуканіші башточки, якщо б базувалися на пропорційних закономірностях дзвіничок народної архітектури.

Турбаза в Карпатах

В наведеній в ілюстраціях архітектурі народні традиції модернізувались, осучаснювались, зберігаючи при цьому національну знаковість форм. Поданий ілюстративний матеріал — це малесенька частина знайдених і класифікованих матеріалів, що розкриває своєрідність національної архітектури. В. В. Чепелик зберігав його в рукописному вигляді з надією, що в кращі часи все це можна буде показати світу, адже «рукописи не горять».

Розвиток пошуків національної своєрідності не кінчилися на початку ХХ ст. Вони продовжилися і після революції 1917 р. в роботах Д. Дяченка, В. Троценка, М. Холостенка, А. Добровольського, С. Коломійця та інших, а також в творах архітекторів Львівщини і Івано-Франківщини.

Тому, можливо, буде новий виток розвитку національних ознак в архітектурі, адже з’являються замовники з бажанням запроектувати будинок в українському стилі, що є симптоматичним.

актуальная статья

Пасивний будинок

Після світової енергетичної кризи 1974 року у світовій будівельній і архітектурній практиці величезна увага приділяється економії паливно-енергетичних ресурсів, які витрачаються на теплопостачання будівель. При сучасних темпах використання природних джерел енергії (нафти, газу та вугілля), вони можуть закінчитися вже у найближчі 50 років. Безупинне зростання цін на викопні види палива змушує шукати альтернативні, більш дешеві та відновлювані джерела енергії.

продолжение