С нами можно связаться:

+38 (044) 228-32-54

с. Софиевская Борщаговка,
ул. Волошкова 28А
office@osobnyak.com.ua

Історія та сучасність церковної архітектури Полтави

Своєрідність обличчя міста Полтави

протягом багатьох сторіч визначалася церковними будівлями, які були культурно-духовними центрами, містобудівними та композиційними домінантами, носіями ментальності нації, найвищих надбань її культури і традицій. Саме храмові комплекси були головними вузлами містобудівної структури.

Іл.1

Церковна архітектура Полтави пройшла декілька етапів свого розвитку. Перші 5 дерев’яних храмів виникли в місті в XVII—напочатку XVIII ст. разом із розбудовою фортеці. До нашого часу з них залишилася лише Спаська церква, одягнена в середині XIX ст. у мурований футляр (іл.1).

До середини XVIII ст. місто зросло, економічно зміцніло і полтавська козацька старшина за власний кошт протягом 1751—1770 рр. спорудила перший мурований Собор Успіння Пресвятої Богородиці. У 1774—1801 рр. поруч було зведено чотириярусну дзвіницю.

Іл.2 Іл.3 Іл.4

Спорудженням Собору було розпочато другий, найяскравіший етап барокового храмового будівництва Полтави. У другій половині XVIII ст. у місті на визначальних місцях з’являються п’ятибанні храми Воскресіння (1770—1778 рр.; іл.2.) та Стрітення (1782—1787 рр.; іл.3). На Мазурівській горі зводиться однобанний тетраконховий Святомиколаївський храм (1774 р.), поруч з ним — дзвіниця (1784 р.; іл.4).

Перетворення Полтави на початку XIX ст. з повітового у губернське місто, реконструкція відповідно до регулярного генерального плану, спорудження великої кількості нових будівель потребувало значних інвестицій у цивільне будівництво. Тому третя хвиля активного храмового будівництва почалась лише з другої половини XIX ст., коли склалася цивільна забудова Полтави.

Іл.5

На міському цвинтарі будується п’ятибанна Всіхсвятська церква (1858—64 рр.), в архітектурі якої, незважаючи на домінування в той час класичних традицій, чітко прослідковуються барокові риси (іл.5). Із другої половини XIX ст. в церковній архітектурі Російської імперії починає переважати так званий «консисторський» стиль.

Іл.6 Іл.7 Іл.8 Іл.9 Іл.10

Полтавські храми того часу вирішуються у стилі, не притаманному українським архітектурним традиціям. Саме такими були Преображенська церква (1859—1870 рр.; іл.6), Святотроїцька церква (1894 р.; іл.7), каплиця в пам’ять імператора Олександра II (1883 р.; іл.8), церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896—1999 рр.; іл.9), Макаріївська церква (1901—1903 рр.). У псевдоруському стилі було зведено Святопокровську (1903 р.; іл.10) та Вознесенську церкви.

Іл.11

Яскравим явищем в духовному житті міста стало перенесення у 1908 р. з Ромен до Полтави пам’ятки народної дерев’яної архітектури — церкви Покрови Пресвятої Богородиці, спорудженої у 1764—70 рр. останнім кошовим Запорізької Січі Петром Калнишевським (іл. 11).

Іл.12 Іл.13

В межах нинішньої Полтави існувало ще кілька православних об’єктів. Серед них найголовнішим був Хрестоздвиженський монастир (іл. 12). Його собор (1689—1709 рр.) є єдиним в Україні семибанним храмом, виконаним у стилі раннього бароко. На полі Полтавської битви було зведено церкву Св. Сампсонія Странноприїмця (1852—1856 рр., реконструкції 1895, 1908 рр.; іл. 13).

Іл.14

У 1911—1914 рр. було споруджено останню полтавську церковну споруду дожовтневої доби — меморіальну каплицю, яка є унікальною пам’яткою церковної архітектури, виконаною у стилі українського модерну (іл.14).

Перша світова війна, жовтень 1917 р., наступні десятиліття панування атеїстичної влади зупинили розвиток церковного будівництва Полтави. «Нормою» політичного та архітектурного життя всієї країни стало знищення найкращих пам’яток церковного зодчества. Переважна більшість храмів Полтави у 1930-ті та 1960-ті рр. була зруйнована.

Іл.15 Іл.16

Відродження церковного будівництва в Полтаві розпочалося на початку 1990-х рр. спорудженням Святопокровського храму (1993—1996 рр., архітектори В. Трегубов та С. Шпіка), запроектованого з використанням українських барокових композиційних принципів (іл.15). Храм поклав початок великому церковному комплексу, у складі якого планується збудувати Володимирський собор (проект 1994—1996 рр., архітектори В. Трегубов, С. Шпіка; іл.16), дзвіницю, інші споруди.

Іл.17 Іл.18

Наприкінці 1990-х рр. в огорожі Хрестоздвиженського монастиря побудовано новий Святотроїцький храм (арх. Ю. Олійник; іл. 17). У 1999 р. у складі меморіального комплексу загиблим захисникам правопорядку була споруджена каплиця-пам’ятник (арх. М. Карюк, В. Шевченко; іл.18).

З 1996 р. на базі Полтавського державного технічного університету працює проектно-дослідна майстерня «Храм», основними напрямами роботи якої є проектування нових православних храмів, реконструкція та реставрація історичних церковних об’єктів, історичні та теоретичні дослідження сакральної архітектури.

Іл.19 Іл.20

Майстернею «Храм» виконані наукові дослідження та проект реконструкції переважної більшості втрачених храмів Полтави, проект церкви Пантелеймона-цілителя, спорудженої в 1999—2000 рр. (архітектори В. Трегубов, О. Бєлявська; іл.19), проект храму Юрія Переможця, образно-композиційне вирішення якого підпорядковане історичній каплиці-пам’ятнику, біля котрої планується його зведення (іл. 20). Головною науково-дослідною роботою майстерні є проект відтворення видатної пам’ятки українського бароко — Святоуспенського собору. Таким чином, четверта хвиля розвитку церковного будівництва в Полтаві переконливо свідчить про початок духовного відродження міста.

актуальная статья

Пасивний будинок

Після світової енергетичної кризи 1974 року у світовій будівельній і архітектурній практиці величезна увага приділяється економії паливно-енергетичних ресурсів, які витрачаються на теплопостачання будівель. При сучасних темпах використання природних джерел енергії (нафти, газу та вугілля), вони можуть закінчитися вже у найближчі 50 років. Безупинне зростання цін на викопні види палива змушує шукати альтернативні, більш дешеві та відновлювані джерела енергії.

продолжение